Галини Пагутяк «Втеча звірів або новий бестіарій»
Матеріал з Освіта Вінниччини
Як потрапила до мене книга? Ми з матусею зайшли до книгарні вибрати щось почитати. І я звернула увагу на книгу Галини Пагутяк «Втеча звірів або новий бестіарій». Мені сподобалась яскрава обкладинка та зацікавила назва книги. Виникли одразу кілька запитань. Чому звірі тікають? Куди тікають? Чому вони на кораблі? І що таке бестіарій? Мама лише посміхнулась і сказала: «Прочитай, дізнайся і розкажеш мені». Про що книга? Багато розповідати та все переказувати не буду, щоб вам було цікаво читати. Але скажу так: книга починається з того, що дівчинка, яку кличуть Доня, а ім'я її Лада переїхала з батьками до хатинки в лісі. Вона нудьгувала. А ще дивувалась, що не бачила там жодного звіра. Все казкове починається тоді, коли вона на горищі знаходить стару книгу про тварин та статуйку хлопчика із дзеркалом. Тоді ж з'являється хлопчик Каспар Гаузер, точно такий як статуйка. Доня з ним подружилась. Він їй розповів про себе і про те, що звірі покидають людей і хочуть відпливати від них якнайдалі на кораблі. Все це через погане ставлення людей до тварин. Пригоди починаютья тоді, коли Доня і Каспар перетворюються на Сонечко, потім на Горобчика, і діти разом ідуть на пошуки Єдинорога. Вони спілкуються із Сойкою, Кротом, котом Феліксом, павуком Альфредом, папугою Алегорією, пантерою, рибою… З ними було багато чого цікавого. А ще в цій книзі можна дізнатися про різних тварин, що вони відчувають і чому вони такі, чому деякі з них зникли. Хто і що мені сподобався, а що ні? Сподобалась дівчинка Доня-Лада, вона добра та смілива. Особливо мені запам'яталось, як вона допомогла звільнити Пантеру Чорну Блискавку із зоопарку, подарувавши їй крила, щоб вона через океан перелетіла до рідних. Сподобався Каспар, який все знає про тварин і навчив Доню розуміти і любити їх. А ще я заплакала, коли читала про Безхатню Бабусю, яка все втратила за ради бездомних котів та собак. Не сподобався і налякав мене Чоловік-комаха. Він став таким, бо йому все набридло. А ще жаль, що все-таки частину тварин, які можливо колись і були, ми не побачимо. Але добре, що все гарно закінчилось. Кіт Фелікс попросив Доню не покидати звірів і обіцяв, що тоді вони не покинуть людей. Що я зрозуміла? З розповіді казкових тварин, я зрозуміла, що звірів колись люди шанували як братів по крові. Але з часом почали вважати звірів, яких приручили, своїми рабами, а згодом, ще найгірше, речами. А річ, яка зіпсувалася, стає непотрібною. А тварини нам же довіряють. А ще люди забруднили повітря, ґрунт і водоймища та нищать звірів. Як мені їх шкода… Авторка залишила сторінку чистою, щоб кожен сам дописав історію. І я вирішила, що колись я її допишу, як мене дівчинка Лада навчила по-іншому ставитись до тварин і розуміти, що це не іграшки, а живі, такі як і ми істоти. А ще у мене з'явилось велике бажання допомагати бездомним тваринам. Розповісти всім, що цирки і зоопарки не потрібні, бо вони роблять тварин невільниками. Їм мабуть, так погано, як і казковій пантері Чорній Блискавці. Ілюстрації. Окремо розповім вам про ілюстрації до книги. Їх малював Максим Паленко. Вони теж такі незвичайні, як і вся ця книга. Кольорова ілюстрація лише на обкладинці. Але інші малюнки чорно-білі, як в старовинній книзі. Там є і Доня, і Єдиноріг, Каспер і кіт Фелікс… Всі-всі є, тварини, які існують і не існують. І навіть є небесні звірі - сузір'я. І все таке казкове, цікаве. У мене і досі перед очима павук Альфред з людською головою, який подорожує у футлярі від бабусиних окулярів, людина-дерево, на яку сідають голуби…Фантастично!
Про автора. Москале́ць Галина Василівна (свої твори підписує як Пагутя́к Гали́на) — українська письменниця. Лауреат Шевченківської премії з літератури. Автор книг: «Діти», «Гірчичне зерно», «Записки Білого Пташка», «Королівство», та інших. Інформацію про автора онлайн можна знайти тут: http://onlyart.org.ua/?page_id=34777. Про книгу. Цю казку автор написала в 1989 році для своєї донечки Лади. Потім рукопис пропав. І вона заново все писала. А видана книга аж в 2006 році. Заглядала я і в Вікіпедію. Дізналась, що означає слово бестіарій. Це збірник статтей з ілюстраціями про тварин, і навіть про тих, яких не існувало.
Виявляється хлопчик, що супроводжував Доню Каспар Гаузер існував. Він жив у 19 столітті. Вважають, що це принц, якого викрали і утримували у підземеллі до 16 років. На жаль, у нього дійсно не було веселого дитинства.
Я рекомендую. Цю книгу читати всім дітям і дорослим! Навіть можете зробити як я. Коли ми їхали на море, я мамі переклала книги. Замість її книжки, я поставила в чемодан книгу «Втеча звірів». Мама трохи розсердилась, а потім ще мені подякувала, що прочитала чудову історію.
Відгук написала Жамба Катя, 4-І клас, школа№7
Розмістити відгук допомогла бібліотекар школи-ліцею №7 Череватова Наталія Василівна
