Користувач:Турлюк Софія 3-А №25
Матеріал з Освіта Вінниччини
(Створена сторінка: Файл:14900_1.jpg Українські народні казки."Дід та онук" Я люблю казки, казки аніт...) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
| - | + | Я люблю казки, казки анітрохи не старіють, борются за справедливісь, проповідують мудрість,вчать людей виховувати в собі кращі людські риси. | |
| - | + | Я прочитала казку "Дід та онук",ця казка мене вразила мудрістю маленького хлопчика.В цій казці розповідаєтся про те , що в його сім'ї жив дуже старенький дідусь.Він був майже сліпий, руки та ноги в нього тремтіли, тому він ледве тримав ложку і завжди розливав суп на скатертину.Набридло це його сину та навістці. Посадили вони старого діда за піч, щоб не бачити його, а їсти стали давати йому в мисочці. А маленький онучок, який мав дуже добре серце зробив маленьке коритце та казав батькам, що коли вони постаріють, то він буде давати їм їсти з коритця, як вони зараз годують старенького дідуся.Соромно стало батькам ,що їхній син добріший ніж вони.З того часу в цьому домі стало тепло і затишно. | |
Ця казка дуже мудра. Вона спонукає нас до роздумів про свої вчинки ,про те, що треба бути добрішими і уважнішими до людей похилого віку і до всіх хто поряд з нами. | Ця казка дуже мудра. Вона спонукає нас до роздумів про свої вчинки ,про те, що треба бути добрішими і уважнішими до людей похилого віку і до всіх хто поряд з нами. | ||
Турлюк Софія 3-А №25 Розмістити роботу, знайти малюнки допомогла шкільний бібліотекар Ястремська Н.В. | Турлюк Софія 3-А №25 Розмістити роботу, знайти малюнки допомогла шкільний бібліотекар Ястремська Н.В. | ||
Версія за 18:56, 19 вересня 2014
Українські народні казки."Дід та онук"
Я люблю казки, казки анітрохи не старіють, борются за справедливісь, проповідують мудрість,вчать людей виховувати в собі кращі людські риси.
Я прочитала казку "Дід та онук",ця казка мене вразила мудрістю маленького хлопчика.В цій казці розповідаєтся про те , що в його сім'ї жив дуже старенький дідусь.Він був майже сліпий, руки та ноги в нього тремтіли, тому він ледве тримав ложку і завжди розливав суп на скатертину.Набридло це його сину та навістці. Посадили вони старого діда за піч, щоб не бачити його, а їсти стали давати йому в мисочці. А маленький онучок, який мав дуже добре серце зробив маленьке коритце та казав батькам, що коли вони постаріють, то він буде давати їм їсти з коритця, як вони зараз годують старенького дідуся.Соромно стало батькам ,що їхній син добріший ніж вони.З того часу в цьому домі стало тепло і затишно.
Ця казка дуже мудра. Вона спонукає нас до роздумів про свої вчинки ,про те, що треба бути добрішими і уважнішими до людей похилого віку і до всіх хто поряд з нами.
Турлюк Софія 3-А №25 Розмістити роботу, знайти малюнки допомогла шкільний бібліотекар Ястремська Н.В.
