Обговорення користувача:Марія Шалденко

Матеріал з Освіта Вінниччини

Версія за 15:35, 15 квітня 2014

Я люблю читати і частенько кожу до бібліотеки І.Франка, мені там подобається, особливо читацька зала. Коли я в школі і не встигаю до потрібного часу здати книжки, це робить моя мама. Одного разу мама принесла книгу Ф.Бернет "Маленька принцеса",її порадила бібліотекарка. Назва книги мене одразу зацікавила і порадувала, бо я люблю усе, що повязано з принцесами. Але коли я почала читати цю книгу виявилось не зовсім так.
Героїнею книги була дівчинка на імя Сара Кроу. Їй було 7 років , як і мені. Вона жила в Англії минулого століття і навчалася в пансіоні для дівчаток, там зовсім не було хлопців. Мама Сари померла одразу після її народження, тому вихованням дівчинки займався тато. Дівчинка була з заможної родини і мала прислугу. Вона любила гратися ляльками як і я. Її улюбленецею була лялька Еммілі, вона вважала її живою. Гардероб Сари та Еммілі був розкішним. Дівчинка була дуже щасливою дитиною. Але сталося так, що на свій 11-ий день народження вона втратила батька і стала сиротою. Їй довелося покинути навчання в пансіонні і стати там служницею. Дівчинку посилили на горищі і там у неї зявився друг- пацюк Мельхедесик. Вона годувала його крихтами хліба, який підбирала на кухні, а сама залишалася частенько голодною. Багато прикрощів і негараздів випало на її долю. Гарна фантазія та уява допомагали Сарі справлятися з образами та проблемами. Гра в "маленьку принцусу" одна з них. Вона вдавала, що принцеса і життя здавалося їй кращим. Сара Кроу вірила, що повернеться до нормального життя, так воно згодом і сталося.
Витримці та поведінці Сари можно позаздрити. Вана гарний приклад  для наслідування.
Коли я закінчила читати книгу, мені не хотілося одразу її повертати до бібліотеки. Вона мені дуже сподобалась і я ще де-кілька днів потримала її у себе. Перечитувала улюблені місця.

Відгук про книгу Ф.Бернет "Маленька принцеса"

Я люблю читати і частенько кожу до бібліотеки І.Франка, мені там подобається, особливо читацька зала. Коли я в школі і не встигаю до потрібного часу здати книжки, це робить моя мама. Одного разу мама принесла книгу Ф.Бернет "Маленька принцеса",її порадила бібліотекарка. Назва книги мене одразу зацікавила і порадувала, бо я люблю усе, що повязано з принцесами. Але коли я почала читати цю книгу виявилось не зовсім так.
Героїнею книги була дівчинка на імя Сара Кроу. Їй було 7 років , як і мені. Вона жила в Англії минулого століття і навчалася в пансіоні для дівчаток, там зовсім не було хлопців. Мама Сари померла одразу після її народження, тому вихованням дівчинки займався тато. Дівчинка була з заможної родини і мала прислугу. Вона любила гратися ляльками як і я. Її улюбленецею була лялька Еммілі, вона вважала її живою. Гардероб Сари та Еммілі був розкішним. Дівчинка була дуже щасливою дитиною. Але сталося так, що на свій 11-ий день народження вона втратила батька і стала сиротою. Їй довелося покинути навчання в пансіонні і стати там служницею. Дівчинку посилили на горищі і там у неї зявився друг- пацюк Мельхедесик. Вона годувала його крихтами хліба, який підбирала на кухні, а сама залишалася частенько голодною. Багато прикрощів і негараздів випало на її долю. Гарна фантазія та уява допомагали Сарі справлятися з образами та проблемами. Гра в "маленьку принцусу" одна з них. Вона вдавала, що принцеса і життя здавалося їй кращим. Сара Кроу вірила, що повернеться до нормального життя, так воно згодом і сталося.
Витримці та поведінці Сари можно позаздрити. Вана гарний приклад  для наслідування.
Коли я закінчила читати книгу, мені не хотілося одразу її повертати до бібліотеки. Вона мені дуже сподобалась і я ще де-кілька днів потримала її у себе. Перечитувала улюблені місця.