Г. Тютюнник Біла мара

Матеріал з Освіта Вінниччини

Версія за 09:50, 25 березня 2014 (ред.) Грищук Поліна, №17, 9-Б (Обговорення | внесок) (Створена сторінка: Не було ще такого літнього ранку, — хіба вже каміння з неба, — щоб дід Арсен, прозваний Бу...) ← Попереднє редагування		Версія за 09:52, 25 березня 2014 (ред.) (скасувати) MMK (Обговорення | внесок) Наступне редагування →
Рядок 6:		Рядок 6:
-	[[Користувач:Грищук Поліна, №17, 9-Б]]	+	[[Користувач:MMK]]

---

Версія за 09:52, 25 березня 2014

Не було ще такого літнього ранку, — хіба вже каміння з неба, — щоб дід Арсен, прозваний Бушлею, всидів дома. Де там! Як тільки над обрієм зажевріє велика досвітня зоря, вже Арсен на ногах. Почепить через плече стару шкіряну торбу з вареним зерном, що пахне кутею (рибі на принаду), убгає в кишеню круглу бляшану баночку з великими й малими рибальськими гачками, вудки в руки і — гайда до річки. Йде помалу, бо, як сам каже, ноги вже не козацькі — болять од старості.

Книгу можна переглянути та завантажити тут

Користувач:MMK