Я. Стельмах "Митькозавр із Юрківки"

[[Зображення:mmm2.jpg|450px|thumb|left]]
Ярослав Михайлович Стельмах – український дитячий письменник, драматург, кіносценарист, перекладач. Син письменника Михайла Стельмаха. Народився 30 листопада 1949 року в Києві. В 1971 році закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, у 1981 році – Вищі літературні курси в Москві, потім аспірантуру. Автор популярних дитячих книг: «Митькозавр із Юрківки», «Вікентій Премудрий», Голодний, Злий і Дуже Небезпечний» та інших.

Стельмах переклав на українську мову ряд популярних п’єс, які йшли на сценах Києва і Львова. Став автором кіносценаріїв «Циганка Аза» (1987), «Провінціалки» (1990), «Киценька» (1995).

Жив у Києві на Печерському узвозі,8. Загинув 4 серпня 2001 року  в автомобільній катастрофі. На Бориспільській трасі старенький автомобіль «Жигулі», в якому Ярослав Михайлович їхав до себе на дачу, раптово втратив керування, врізався в автобус «Ікарус», вилетів на узбіччя і загорівся. Похований в Києві на Байковому кладовищі поруч з батьком.

У творі «Митькозавр із Юрківки» або ще «Химера лісового озера» йдеться про двох хлопчиків-друзів, Митька та Сергійка, котрі були вимушені зібрати колекцію комах за літо на біологію та шукали пригоди на свою голову. Саме завдяки своїй уяві та бажанню, вони потрапляють у село до Митькової бабусі, де і починається головна авантюра.
      
Найбільше у творі мені запам’ятався той епізод, коли хлопчики  готували пастку для «чудовиська». Мене зворушило ставлення друзів один до одного, їх винахідливість, адже не кожна дитина може так мріяти та творити.
      
Мені сподобалися головні герої твору Митько та Сергійко. Звичайно, шкода, що вони забули про бабусю, хоча й могли їй допомогти…,але я думаю, що вони ще виправляться. Та насправді це справжні друзі, жваві, бадьорі мрійники-авантюристи, котрі нікого не образять, допоможуть у скрутну хвилину та мають Велике серце. Але й без зла не буває добра, тому у творі присутні і негативні герої. У  «Митькозаврі із Юрківким» таким є спортсмен Василь, котрий заради насмішки обдурив друзів. 
      
Прочитавши цей твір, я зробила висновок, що потрібно гарно ставитися до природи, берегти та читати книги, не насміхатися з оточуючих. Потрібно пам’ятати про те, що із скрутних ситуацій завжди є вихід і що мріяти та  йти до своєї мети зовсім не шкідливо, а, навпаки, це лише  дає впевненості в собі, бажання чогось кращого. А найголовніше – потрібно пам’ятати правило: «Стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставилися до тебе».
      
Я раджу всім прочитати цю чудову книгу, адже вчитися ніколи не пізно, навіть дорослим. Тим паче захоплюючі пригоди, котрі відбувалися із хлопцями, розчулять і здивують кожного. Тому, коли ви маєте вільний час або просто хочете почитати цікаві історії, можете взяти до рук повість Ярослава Стельмаха «Химера лісового озера».

Ознайомитись з біографією Ярослава Стельмаха можна [http://www.ukrlit.vn.ua/biography/stelmah_yaroslav.html/ тут ], а прочитати твір «Митькозавр із Юрківки»- [http://www.rulit.net/books/mitkozavr-iz-yurkivki-abo-himera-lisovogo-ozera-read-231610-1.html/ тут:].

Розмістити відгук на твір мені допоміг бібліотекар школи №16 Кузьміна Світлана Микитівна.

[[Користувач:MMK | Килимчук Вікторія, школа №16, 6Б]]