Обговорення користувача:Марія Шалденко
Матеріал з Освіта Вінниччини
(Моє враження від книги "Волшебник изумрудного города") |
(→Відгук про книгу Ф.Бернет "Маленька принцеса") |
||
| (8 проміжних версій не показані.) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| - | == | + | == Відгук про книгу Ф.Бернет "Маленька принцеса" == |
| - | + | [[Файл:64938_1.jpg]] | |
| + | |||
| + | Я люблю читати і частенько кожу до бібліотеки І.Франка, мені там подобається, особливо читацька зала. | ||
| + | Коли я в школі і не встигаю до потрібного часу здати книжки, це робить моя мама. | ||
| + | Одного разу мама принесла книгу Ф.Бернет "Маленька принцеса",її порадила бібліотекарка. | ||
| + | Назва книги мене одразу зацікавила і порадувала, бо я люблю усе, що повязано з принцесами. | ||
| + | Але коли я почала читати цю книгу виявилось не зовсім так. | ||
| + | Героїнею книги була дівчинка на імя Сара Кроу. Їй було 7 років , як і мені. | ||
| + | Вона жила в Англії минулого століття і навчалася в пансіоні для дівчаток, там зовсім не було хлопців. | ||
| + | Мама Сари померла одразу після її народження, тому вихованням дівчинки займався тато. | ||
| + | Дівчинка була з заможної родини і мала прислугу. Вона любила гратися ляльками як і я. Її улюбленецею була лялька Еммілі, | ||
| + | вона вважала її живою. Гардероб Сари та Еммілі був розкішним. | ||
| + | Дівчинка була дуже щасливою дитиною. Але сталося так, що на свій 11-ий день народження вона втратила батька і стала сиротою. | ||
| + | Їй довелося покинути навчання в пансіонні і стати там служницею. Дівчинку посилили на горищі і там у неї зявився друг- пацюк Мельхедесик. Вона годувала його крихтами хліба, який підбирала на кухні, а сама залишалася частенько голодною. | ||
| + | Багато прикрощів і негараздів випало на її долю. | ||
| + | Гарна фантазія та уява допомагали Сарі справлятися з образами та проблемами. | ||
| + | Гра в "маленьку принцесу" одна з них. Вона вдавала, що принцеса і життя здавалося їй кращим. | ||
| + | Сара Кроу вірила, що повернеться до нормального життя, так воно згодом і сталося. | ||
| + | Витримці та поведінці Сари можно позаздрити. Вана гарний приклад для наслідування. | ||
| + | Коли я закінчила читати книгу, мені не хотілося одразу її повертати до бібліотеки. | ||
| + | Вона мені дуже сподобалась і я ще де-кілька днів потримала її у себе. Перечитувала улюблені місця. | ||
Поточна версія на 20:22, 15 квітня 2014
[ред.] Відгук про книгу Ф.Бернет "Маленька принцеса"
Я люблю читати і частенько кожу до бібліотеки І.Франка, мені там подобається, особливо читацька зала. Коли я в школі і не встигаю до потрібного часу здати книжки, це робить моя мама. Одного разу мама принесла книгу Ф.Бернет "Маленька принцеса",її порадила бібліотекарка. Назва книги мене одразу зацікавила і порадувала, бо я люблю усе, що повязано з принцесами. Але коли я почала читати цю книгу виявилось не зовсім так. Героїнею книги була дівчинка на імя Сара Кроу. Їй було 7 років , як і мені. Вона жила в Англії минулого століття і навчалася в пансіоні для дівчаток, там зовсім не було хлопців. Мама Сари померла одразу після її народження, тому вихованням дівчинки займався тато. Дівчинка була з заможної родини і мала прислугу. Вона любила гратися ляльками як і я. Її улюбленецею була лялька Еммілі, вона вважала її живою. Гардероб Сари та Еммілі був розкішним. Дівчинка була дуже щасливою дитиною. Але сталося так, що на свій 11-ий день народження вона втратила батька і стала сиротою. Їй довелося покинути навчання в пансіонні і стати там служницею. Дівчинку посилили на горищі і там у неї зявився друг- пацюк Мельхедесик. Вона годувала його крихтами хліба, який підбирала на кухні, а сама залишалася частенько голодною. Багато прикрощів і негараздів випало на її долю. Гарна фантазія та уява допомагали Сарі справлятися з образами та проблемами. Гра в "маленьку принцесу" одна з них. Вона вдавала, що принцеса і життя здавалося їй кращим. Сара Кроу вірила, що повернеться до нормального життя, так воно згодом і сталося. Витримці та поведінці Сари можно позаздрити. Вана гарний приклад для наслідування. Коли я закінчила читати книгу, мені не хотілося одразу її повертати до бібліотеки. Вона мені дуже сподобалась і я ще де-кілька днів потримала її у себе. Перечитувала улюблені місця.
