Ласкава Алла Миколаївна

Матеріал з Освіта Вінниччини

Версія від 15:11, 24 грудня 2020; Ласкава Алла (Обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Про мене

Прізвище, ім'я, по батькові

Ласкава Алла Миколаївна

Місце роботи:

Копайгородська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. О.С.Пушкіна

Посада:

педагог-організатор, вчитель української мови та літератури

Стаж:

29 років

Мої інтереси

Мої досягнення

Контактна інформація

Мобільний телефон: 0987787786

Електронна пошта:laskavaalla@gmail.com

Інформаційна картка []Інформаційна картка учасника всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2021» в номінації «Українська мова та література»

Прізвище, ім’я, по батькові Ласкава Алла Миколаївна Посада (відповідно до запису в трудовій книжці) Педагог-організатор, учитель української мови та літератури Місце роботи (найменування закладу освіти відповідно до статуту) Копайгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. О.С.Пушкіна Освіта (найменування закладу вищої освіти, рік закінчення навчання) Вінницький державний педагогічний інститут, 1994 р. Самоосвіта (зазначається за останні 3 роки в порядку зменшення за категоріями: очні, дистанційні курси; конференції, семінари; конкурси тощо) Очно-дистанційні курси при КВНЗ «ВАНО», 17-20.11.2020 р. Педагогічний стаж 29 років Кваліфікаційна категорія Вища

Педагогічна ідея Сучасний учитель – носій ідей і креативний лідер, що надихає учнів діяти, неординарно мислити, отримувати результати – і бути успішними. Учитель уже не головне джерело знань, але саме він, маючи якісну підготовку, повинен надихнути вчитися та навчити вчитися. Не забезпечити дітей готовими формулами, а вчити прийомам і способам, які допомагають осягати істини, розвивати здібності, у певній ситуації використовувати свої знання, вміння та досвід, самореалізуватися. Вважаю себе агентом змін, бо здатна постійно самовдосконалюватися, вчитися впродовж життя. Підтримую сучасні освітні ідеї нової української школи, що дають можливість творити цілісний освітній простір, сприяють інтеграції знань через спостереження, навчання дією, експерименти, пошуково-дослідницьку роботу. Адже сучасна школа покликана формувати різнобічну особистість, її громадянську позицію та професійні якості. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем. Саме тому я зупинилась на вирішенні методичної проблеми «Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови і літератури». Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників.

    Ідеал сучасного навчання – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому вважаю, що такі форми роботи, як рольові ігри, вільне письмо, словесне малювання, дослідницька діяльність, захист проектів, представлення презентацій сприяють загальному розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови.
   На мою думку, види уроків, які я впроваджую у своїй роботі, допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя. Це, як правило, уроки - відкриття, уроки –  дослідження, уроки – ділові ігри,  уроки – подорожі, уроки – погляди в історію, уроки – практикуми; уроки – вибори; уроки – лінгвістичні проекти; уроки – роздуми.
    На таких уроках створюється ситуація довіри та успіху,  і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності.
І як результат: учень-випускник не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.                                            

Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології. Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо приклади. Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості. Залучаю до процесу навчання усіх учнів класу, урок будується на основі діалогу, забезпечуючи тим самим простір для осмислення школярами не тільки свого, але й чужого досвіду, надаю можливість учневі самому моделювати ситуацію в нових умовах; продуктивні творчі суперечки приводять учнів не тільки до адекватного розуміння суті художнього твору, але й мають колосальний виховний ефект, роблять кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи іншої проблеми. На всіх етапах уроку використовую інтерактивні методики, які поєдную з традиційними для забезпечення «зони психологічного комфорту» (О.Пометун), а також для запобігання зниження уваги протягом уроку, недопущення зниження інтересу до навчального матеріалу, для подолання дискомфорту через недосконале володіння інструментарієм інтерактивного навчання та враховуючи рівень навчальної підготовки учнів. Усвідомлюючи, що питання розвитку творчої особистості та творчих здібностей особливо гостро постає в сучасній школі, працюю над цією проблемою. Завданням роботи є впровадження інноваційних технологій для того, щоб стимулювати й розвивати творчі здібності учнів, формувати творчу особистість школярів. На моїх уроках української мови та літератури мають місце творчі диктанти, завдання, складання та розігрування діалогів на задану тему, створення віршів за опорними словами або початком. Все це активізує, а також стимулює розум, надихає на творчі думки.

       Ігри завжди сприймаються учнями із захопленням, їх я використовую на початку уроку (створення творчої атмосфери, зняття нервового напруження), у середині уроку (маленька перерва, перехід від одного етапу уроку до іншого), наприкінці уроку (підбиття підсумків уроку), для пояснення нового, закріплення вивченого. 

Для розвитку уваги, асоціативного мислення, швидкості реакції, пам’яті використовую гру «Ієрогліфи». Її можна провести у тому випадку, коли потрібно запам`ятати багато слів (наприклад, винятків із граматичного правила, імен, назв та ін.). Роздаю учням список слів для запам’ятовування. Протягом певного часу вони повинні намалювати для кожного слова якийсь символ, що якимось чином асоціювався би із цим словом. Такими символами або їх елементами не можуть бути літери або слова. Потім діти, дивлячись на аркуш паперу з ієрогліфами, згадують слова. Проводимо аукціон, запитуючи, хто скільки слів може назвати, а потім експрес-опитування, починаючи з тих, хто може відтворити найменше слів, потім надається слово успішнішим «шифрувальникам», які доповнюють своїх товаришів. Наприкінці гри організовую виставку «ієрогліфів». Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремих заняттях. Тривалість гри може бути різною. Це залежить від мети, якої я хочу досягти на уроці. Цікавими ігровими формами проведення уроку є гра-конференція, гра-подорож. Це може бути й уявна подорож до музеїв письменників, яких ми вивчаємо; до країни, де жив чи живе письменник. Коли проводжу гру-подорож, то намагаюся залучати до змагання всіх учнів класу. Ця ігрова форма полягає в змаганні на швидкість проходження маршруту, подоланні перешкод та досягненні мети (перешкодами є різні питання з теми чи розділу; продовжити рух за маршрутом можна лише після правильної відповіді на запропоновані питання). Щоб досягти ще кращого успіху, наприкінці подорожі нагороджую переможця. Нагородою може бути приз, грамота. Усі учні отримують за роботу відповідний бал. Гру-конференцію проводжу в 9 класі на уроках літератури. Вона імітує збори, нараду представників наукових організацій для обговорення й розв`язування певних питань. Учні до неї готуються заздалегідь. Вони розподіляють ролі, пишуть доповіді. Прийняте рішення оформлюють вдома. У 5-6 класах проводжу гру «Світлофор». Для гри готую 12 тверджень, частина з яких містить помилки. Після кожного речення учні піднімають зелені (погоджуюся), червоні (не погоджуюся), жовті (можу доповнити) жетони. Під час закріплення нового матеріалу застосовую гру «Так – ні». Запитання читаю один раз, перепитування не дозволяється. Учні записують лише відповіді «так» чи «ні». Даний вид роботи оцінюється. Починаючи з 5 класу, проводжу гру «Дуель». До гри діти готуються вдома. Вони придумують і записують в зошитах до біографії автора та до вивченого твору 12 питань. Кожне питання – це «постріл» у противника, від якого можна врятуватися лише за допомогою правильної відповіді. Учасники дуелі роблять по 12 «пострілів». Секунданти лічать кількість «поранень», визначають переможця. Перемагає той, хто не отримав жодного «поранення» або меншу кількість «поранень». При визначенні переможця враховується і правильність складених питань. У своїй практиці використовую урок-казку, урок-КВК, урок-свято, урок-диспут тощо. На уроках літератури використовую експрес-інтерв`ю. Наприклад, при вивченні байок даю учням завдання: продовжити речення: - Я згоден (не згоден) з висновком автора байки… На уроках мови та літератури можна виділити декілька хвилин на складання сенкану. Неможливо уявити роботу на уроці без «Мозкового штурму». Це відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення декількох рішень конкретної проблеми. «Мозковий штурм» спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дозволяє їм вільно висловлювати свої думки. Підсумок уроку проводжу обов’язково. І саме метод «Мікрофон» надасть можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на питання або висловлюючи свою думку чи позицію. Використовуючи інноваційні технології, я домоглася того, що значно підвищився інтерес школярів до вивчення предмета. Учні вчаться працювати самостійно, в парах, в мікрогрупах; розвивається критичне мислення; вчаться вести діалог та дискутувати, тобто вислуховувати думку інших, з повагою ставитись до цих думок, переконливо доводити свою позицію, толерантно поводити себе під час проведення дискусій. Школярі зрозуміли, що можуть мислити поза шаблоном, висловлювати будь-які думки. І особливо цінним є те, що учні займають активну позицію у навчанні, отримують справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично. Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього визначила такий алгоритм:  визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;  провести достатню попередню підготовку;  забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;  дати учням інструктивні матеріали. Отже, інноваційні технології покликані організовувати учнів. Видатний польський педагог, лікар і громадський діяч Я́нуш Ко́рчак писав:«Ви кажете: діти мене втомлюють. Ви праві. Ви пояснюєте: треба опускатися до їхніх понять. Опускатися, нахилятися, згинатися, стискатися. Помиляєтесь. Не від того ми втомлюємось, а від того, що треба підійматися до їхніх почуттів. Підніматися, ставати навшпиньки, тягнутися. Щоб не образити». Це дуже важко, це не завжди вдається, але я стараюся. Я їх вчу, вони – мене. Разом дорослішаємо і, сподіваюсь, мудрішаємо. Тому що існує між нами міцний зв’язок, який звемо ШКОЛА.

Особисті інструменти