К.Дікамілло "Спасибі, Вінн Діксі"
Матеріал з Освіта Вінниччини
Увага: Ви не увійшли до системи. Ваша IP-адреса буде записана до історії змін цієї сторінки.
Редагування може бути скасовано.
Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
''''' | ''''' | ||
'''Привіт усім! Мне звати Софія Коцюбинська, я навчаюсь у 4-Б класі Фізико-математичної гімназії №17. ''' | '''Привіт усім! Мне звати Софія Коцюбинська, я навчаюсь у 4-Б класі Фізико-математичної гімназії №17. ''' | ||
- | Я дуже люблю читати і прочитала багато різних книжок, але книга сучасної американської письменниці | + | Я дуже люблю читати і прочитала багато різних книжок, але книга сучасної американської письменниці Кейт ДіКамілло «Спасибі Вінн Діксі» вразила мене найбільше. |
'''Кейт ДіКамілло,''' автор багатьох популярних книг для дітей, таких як «Свинка Мерсі – справжня принцеса», «Пригоди мишеняти Десперо», «Як слониха впала з неба», «Дивовижна подорож кролика Едварда, тощо, народилась в 1964 році в місті Філадельфія в Сполучених Штатах Америки. | '''Кейт ДіКамілло,''' автор багатьох популярних книг для дітей, таких як «Свинка Мерсі – справжня принцеса», «Пригоди мишеняти Десперо», «Як слониха впала з неба», «Дивовижна подорож кролика Едварда, тощо, народилась в 1964 році в місті Філадельфія в Сполучених Штатах Америки. | ||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
Книга «Спасибі Вінн-Діксі» в 2004 році була відмічена «Медаллю Ньюбері» - американською щорічною літературною премією, яка вручається автору за видатний внесок в американську літературу для дітей. | Книга «Спасибі Вінн-Діксі» в 2004 році була відмічена «Медаллю Ньюбері» - американською щорічною літературною премією, яка вручається автору за видатний внесок в американську літературу для дітей. | ||
- | |||
Рядок 16: | Рядок 15: | ||
Аж одного чудового дня зустрічає в супермаркеті під назвою «Вінн-Діксі» незграбного бездомного пса, що вміє усміхатися як людина. Дівчинка взяла його з собою, назвавши Вінн-Діксі. | Аж одного чудового дня зустрічає в супермаркеті під назвою «Вінн-Діксі» незграбного бездомного пса, що вміє усміхатися як людина. Дівчинка взяла його з собою, назвавши Вінн-Діксі. | ||
Кумедний песик вчить свою маленьку хазяйку дивитися на світ іншими очима: завдяки йому Опал знайомиться з цікавими людьми і нарешті знаходить друзів там, де й не сподівалася. | Кумедний песик вчить свою маленьку хазяйку дивитися на світ іншими очима: завдяки йому Опал знайомиться з цікавими людьми і нарешті знаходить друзів там, де й не сподівалася. | ||
- | |||
Ця книга читається на одному подиху, від неї неможливо відірватись. Ось пастор – батько Опал – читає проповідь у церкві, а Вінн-Діксі в цей час у всіх на очах ловить мишу. А тут вже бібліотекарка Френні Блок розповідає сумну історію про свого прадіда, який пройшовши страшну війну, створив найславетнішу цукерку в світі - «Літмусів ромбик», яка була і солодка і гірка одночасно. Людина, яка смоктала цю цукерку завжди згадувала те сумне і гірке, що було в її житті. | Ця книга читається на одному подиху, від неї неможливо відірватись. Ось пастор – батько Опал – читає проповідь у церкві, а Вінн-Діксі в цей час у всіх на очах ловить мишу. А тут вже бібліотекарка Френні Блок розповідає сумну історію про свого прадіда, який пройшовши страшну війну, створив найславетнішу цукерку в світі - «Літмусів ромбик», яка була і солодка і гірка одночасно. Людина, яка смоктала цю цукерку завжди згадувала те сумне і гірке, що було в її житті. | ||
- | |||
До глибини душі мене вразили моменти, коли Опал згадувала свою маму, що покинула її в дуже ранньому віці. Дівчинка ніби завжди подумки радилась з мамою, думала, як би та зробила в тій чи іншій ситуації, намагалась запам’ятати всі цікаві і веселі моменти свого життя, щоб потім, колись розповісти про них мамі, щоб та вдосталь посміялася. Читаючи книгу в такі моменти, я завжди дякувала життю за те, що в мене є мої батьки, і я можу завжди з ними порадитись і на них покластися. | До глибини душі мене вразили моменти, коли Опал згадувала свою маму, що покинула її в дуже ранньому віці. Дівчинка ніби завжди подумки радилась з мамою, думала, як би та зробила в тій чи іншій ситуації, намагалась запам’ятати всі цікаві і веселі моменти свого життя, щоб потім, колись розповісти про них мамі, щоб та вдосталь посміялася. Читаючи книгу в такі моменти, я завжди дякувала життю за те, що в мене є мої батьки, і я можу завжди з ними порадитись і на них покластися. | ||
- | |||
'''Ця книга багато чому мене навчила:''' | '''Ця книга багато чому мене навчила:''' | ||
Рядок 33: | Рядок 29: | ||
- Необхідно цінувати і берегти те, що є в твоєму житті – свою родину, дім, друзів. | - Необхідно цінувати і берегти те, що є в твоєму житті – свою родину, дім, друзів. | ||
- | |||
Я раджу всім прочитати книгу «Спасибі Вінн-Діксі» - і дорослим, і дітям. Це дійсно дуже цікавий і повчальний твір. | Я раджу всім прочитати книгу «Спасибі Вінн-Діксі» - і дорослим, і дітям. Це дійсно дуже цікавий і повчальний твір. | ||
''''' | ''''' |