Кальницька Діана

'''Кальницька Діана,учениця 11-Б класу.'''
''Тема проекту:'' 

== "Wi-Fi антена". ==
'''Мета:'''
: Забезпечити стабільним Wi-Fi школу №35; розширити радіус дії безкоштовного Wi-Fі від 100 м до 2.5 км.

[[Файл:Updata-80414.jpg |150px|]]
'''Актуальність:'''


Даний проект є актуальним, тому що з розвитком сучасних технологій, удосконаленням гаджетів зростає потреба в безперешкодному доступі до Всесвітньої мережі Інтернет. На зміну провідному Інтернету прийшов Wi-Fi. Але радіус дії деяких Wi-Fi роутерів є невеликим і не здатним забезпечити Інтернетом всю будівлю школи. Тому доцільно реалізувати проект задля поліпшення властивостей роутерів. Сучасні школярі вже не обходяться без Всесвітньої павутини, а, отже, ми допоможемо їм розширити свої можливості пошуку додаткової інформації для навчання у школі.


'''Соціально-економічний ефект:''' 


Після реалізації проекту, будівля школи №35 буде повністю забезпечена безкоштовним Wi-Fi. Прилеглі території до школи також ловитимуть дану мережу. «Wi-Fi антена»-проект без великих матеріальних витрат. Усі матеріали є доступними. Виготовлення антени є значно дешевшим, ніж покупка потужного Wi-Fi роутера та не потребує особливих умінь. Легка у використанні. Дана антена буде встановлена на даху нашого навчального закладу. Така віддаленість від житлових приміщень та класних аудиторій зменшує негативний вплив хвиль на здоров’я людини.


'''Історія виробу:'''


Історія розвитку Wi-Fi починається з середини 1990 рр. Дана технологія передачі інформації по радіоканалу була розроблена і застосована в основному в локальних мережах крупних корпорацій і компаній Силіконової долини США. Зв'язок з мобільним абонентом (звичайно це був співробітник компанії, забезпечений ноутбуком з безпровідним мережевим адаптером) був організований через «точки доступу», підключені до кабельної інфраструктури компанії. При цьому в радіусі дії кожної такої точки (декілька десятків метрів) могло знаходитися до 20 абонентів, що одночасно використовують ресурси мережі. Спочатку термін «Wi-Fi» використовувався тільки для позначення технології, що забезпечує зв'язок в діапазоні 2,4 Ггц і що працює за стандартом IEEE 802.11b (швидкість передачі інформації – до 11 Мбіт/с). Проте в даний час цей термін все частіше використовується і стосовно інших технологій безпровідних локальних мереж. Найбільш значущі серед них визначені стандартами IEEE 802.11a і 802.11g (швидкість передачі – до 54 Мбіт/с, частотні діапазони, відповідно, 5 Ггц і 2,4 Ггц).
Стандарт 802.11b був розроблений в кінці 90-х років і остаточно схвалений на початку 1999-го. У 2000 році почали з'являтися перші пристрої для передачі даних на його основі. Пристрої Wi-Fi були призначені для корпоративних користувачів, щоб замінити традиційні кабельні мережі. Для дротяної мережі потрібна ретельна розробка топології мережі і прокладка вручну багатьох сотень метрів кабелю, деколи в найнесподіваніших місцях. Для організації ж безпровідної мережі потрібно тільки встановити в одній або декількох точках офісу базові станції (центральний приймач-передавач з антеною, підключений до зовнішньої мережі або сервера) і вставити в кожен комп'ютер мережеву плату антеною. Після цього людей і комп'ютери можна пересувати як завгодно, і навіть переїзд в новий офіс не зруйнує одного разу створену мережу.
Хот-споти – стрімкий зліт
У останні два роки, сотні нових компаній почали встановлювати Wi-Fi точки доступу (звані "хот споти") в кафе, готелях, аеропортах і вокзалах і інших місцях масового дозвілля і перебування. Ці «Оператори хот-спотів» або “HSOs” встановлюють Wi-Fi AP’s і, потім, надають високошвидкісний Інтернет доступ в цьому місці на комерційній основі. Минулого року, основні постачальники таких послуг почали об'єднуватися (встановлювати роумингові відносини між мережами хот-спотів). До їх числа відносяться компанія T-Mobile (яка встановила хот-споти в мережі кафе Starbucks), AT&T Wireless, British Telecom, Swisscom, Telecom Italia і Sprint PCS. Quantum Wi-Fi Network має роумінгові відношення з компанією T-Mobile.
HSO з'явилися завдяки низьким витратам на будівництво хот-спота ($150-$300) і на його обслуговування ($50-$100 у місяць). Великі хот-споти (наприклад, хот-спот аеропорту) вимагає додаткових зусиль, таких як: установка антен, наявність високошвидкісного каналу в Інтернет, більшу кількість точок доступу. Але навіть за наявності цих витрат, вартість установки Wi-Fi хот-спота вигідно відрізняється від рішень, побудованих з використанням інших технологій. Вартість хот-спота - сотні доларів / інші (WWAN) технології - тисячі доларів. Контраст просто приголомшливий.
Зусилля операторів і виробників устаткування швидко озброїли користувачів пристроями Wi-Fi. 
Люди вже отримали Wi-Fi адаптери в своїх мобільних комп'ютерах і PDAs для використання в офісі і удома. Не за горами той день, коли більшість користувачів послуг Інтернет матимуть одне або декілька пристроїв, підтримуючих Wi-Fi.
Що ще, Wi-Fi дуже швидкий, 11 мільйонів біт в секунду (11Мбіт/сек) і більш, або більш ніж в 100 разів швидше за модемне з'єднання. Wi-Fi навіть швидше чим “2.5G” безпровідні послуги, які в майбутньому обіцяють мобільних операторів (40-60 кбіт/сек). Реальна швидкість доступу в конкретному хот-споті визначається також і каналом, яким хот-спот пов'язаний з Інтернет, і може варіюватися від сотень кілобіт до десятків мегабіт в секунду, і все одно забезпечує швидкість, швидкість доступу, що істотно перевищує, з використанням інших технологій.