Івчук Олена Валеріївна
Матеріал з Освіта Вінниччини
Інформаційна картка учасника ІІ (обласного) туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2017» у номінації «Інформатика»
Прізвище, ім’я, по батькові
Івчук Олена Валеріївна
Місце роботи
Корделівська СЗШ І-ІІІ ступенів Калинівського району Вінницької області, (04333) 3-33-94, kordelschool@ukr.net
Посада
учитель математики та інформатики
Освіта (найменування вищого навчального закладу, рік закінчення навчання)
вища, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. М. Коцюбинського, 1998 рік, учитель математики та інформатики
Самоосвіта (за останні 5 років; очна, дистанційна форма; рік проходження та найменування освітніх програм, курсів, тренінгів тощо)
Свідоцтво про підвищення кваліфікації СПКПП №3818. Очно-дистанційна форма. 2012 рік
Педагогічний стаж
17 років
Кваліфікаційна категорія
вища
Звання
Педагогічне кредо
«Посередній учитель розповідає, хороший учитель пояснює, видатний учитель демонструє, великий учитель надихає».
Технології, методи та форми, що використовуються у навчально-виховному процесі
Інтерактивні технології кооперативного навчання («Робота в парах», «Робота в малих групах»), інтерактивні технології колективно-групового навчання («Незакінчені речення», «Мікрофон», «Ажурна пилка»), технології особистісно-орієнтованого навчання, технології ситуативного навчання («Рольова гра»), інформаційно-комунікаційні технології («Проектні технології»). Дослідницькі методи, практичні методи (практична робота, дидактична гра), методи контролю та самоконтролю, наочні методи (відеометоди), словесні методи (інструктажі). Групові форми навчання, парні, фронтальні, індивідуальні.
Автопортрет «Я – педагог і особистість» (у формі есе)
Щоразу, коли заходжу до класу, я бачу своїх учнів, які дивляться на мене широко відкритими очима й чекають чогось нового, цікавого й незвичного. Чи зможу я дати відповіді на всі їхні запитання? Чи вистачить мені сил іти в ногу з часом, бути цікавою для сучасного покоління? Справжній учитель – це стан душі, це покликання. Саме від особистості педагога залежить те, якими стануть людьми його учні. Тому, ідучи на урок до своїх вихованців, керуюся словами Вільяма Уорда: «Посередній учитель розповідає, хороший учитель пояснює, видатний учитель демонструє, великий учитель надихає». Завдання своє вбачаю в тому, щоб допомогти кожній дитині ввійти в недосконалий світ, розвинути свої здібності та можливості, стати самостійною, активною, відповідальною, стійкою до життєвих випробувань людиною. Працю вчителя оцінити дуже важко: результатів не видно одразу, вони можуть з’явитися через багато років. Впевнена, що тільки той, хто вчить душею, серцем може носити високе звання Вчитель. Я – вчитель інформатики. Вважаю, що інформатика – один із найважливіших предметів у школі, так як ми живемо в інформаційному суспільстві й повинні крокувати в ногу з часом. Це наука, яка дозволяє учням розібратися з величезним обсягом інформації в сучасному світі. Допомогти учням оволодіти інформативними знаннями – це те, чого я прагну. Нестандартні уроки з використанням групових та кооперативно-групових технологій та цікавими сучасними творчими завданнями, які б захоплювали учнів і в позашкільний час – це мій шлях до успішної педагогічної діяльності. Адже ні для кого не є секретом, що цікавий матеріал запам’ятовується учнями набагато краще, а якщо таке засвоєння відбувається ще й у співпраці з іншими та з почуттям відповідальності за колективний успіх, то результатів довго очікувати не потрібно. Звісно, підготовка до таких уроків вимагає від мене, як вчителя особливих затрат часу, пошук необхідної інформації, завдань та і їх перевірка передбачає деякі складнощі, проте і результат є надзвичайно благодатним і потрібним для моїх вихованців. Я впевнена, що не кожен мій учень стане програмістом, веб-дизайнером або системним адміністратором, але кожен повинен розуміти, з чим він може зіткнутися в житті і як це діє. І тут йому в пригоді завжди стануть навички самостійного отримання та використання інформації, роботи в комп’ютерних програмах, спілкування під час роботи над проектами, які реалізовувались в нашій спільній діяльності. І неважливо, чи шукає він якусь інформацію, грає в гру, щось завантажує, пише листа або просто спілкується з друзями, але він користується знаннями, здобутими на моїх уроках, користується досягненнями з інформатики. А без знань та досягнень в цій області не було б ні комп’ютерів, ні Інтернету, ні інших звичних для нас нових технологій. І я відчуваю справжнє задоволення від того, що моя праця посіяла благодатне зерно на його, учнівську, ниву. І з’являється ще більше прагнення до самовдосконалення та саморозвитку. Досягти успіху у своїй роботі не означає зробити щось неймовірне. Потрібно робити те саме, що і всі, тільки виключно добре.
