Олександр Довженко "Зачарована Десна"

[[Зображення:Десна.jpg|450px|thumb|left]]Нещодавно я прочитала цікаву повість Олександра Довженка «Зачарована Десна». Олександр Довженко народився у багатодітній селянській сім'ї на хуторі В'юнище Сосницького повіту Чернігівської губернії.

Вирішальну роль у формуванні характеру майбутнього письменника  відіграла любов до природи, яка зародилася ще в дитинстві: мальовнича Десна, «казкова сіножать» на ній назавжди залишилися для Довженка найкрасивішим місцем на всій землі.

Олександр Петрович навчався в Сосницькій початковій, а потім у вищій початковій школі. Навчання хлопчикові давалося легко — він був відмінником, хоча потім вважав, що це «вчителі самі щось зовсім не розуміють і тому їм здається, що я відмінник…».

Загалом,Довженко зростав мрійливим, схильним до спостереження. Йому здавалося, що життя  проходить у двох вимірах — реальному і уявному. 
У 1954–1955 письменник закінчує писати повість «Зачарована Десна».

В автобіографічній повісті "Зачарована Десна" О. Довженко з великою теплотою згадує про своє дитинство й нехитрі розваги, про своїх працьовитих матір і батька, діда й прадіда, про прекрасну Десну, таємничий, загадковий світ природи. Хоч життя родини Довженків і було нелегким, Сашко згадує як найчарівнішу музику клепання коси, косовицю, колядування, що дали йому заряд добра й працьовитості на все життя.

В повісті поєднується дійсність з фантазією і мріями малого Сашка.

Мені дуже сподобався Сашко – головний герой повісті, його любов до природи. Він так вірив у чари рідної Десни! Хлопчик живе у чарівному, сповненому несподіванок і таємниць світі.

А от лайлива прабаба Марусина з її прокльонами мені не сподобалась.

Автобіографічна повість «Зачарована Десна» вчить нас любити неповторну природу нашої рідної України. Шанувати і пам’ятати чудові звичаї нашого народу.

Любчак Наталія, 6-Б клас, 4 ЗНЗ.